Біла Криниця

Найближче проживання

Село Біла Криниця - одне з найвідоміших культових місць Буковини. Воно відноситься до Старововчинецької сільської ради, і сьогодні є справжньою Меккою для паломників-християн, любителів старовини та звичайних туристів. Село розташоване у самого кордону з Румунією, на відстані 12 км від районного центру. Всесвітній духовно-історичний центр старообрядництва. У 1996 році в Білій Криниці проходив всесвітній старообрядницький Собор. В старообрядництві це невеличке село на кордоні з Румунією відоме тим, що тут у 1846 році 28 жовтня була відновлена трьохчинна ієрархія — в сущому сані до старообрядців приєднався митрополит Амвросій. До 160-річчя цього торжества 14-17 вересня 2006 року в Українському селі Біла Криниця (Буковина) пройшов Освячений Собор старообрядницької Церкви.

Село Біла Криниця Глибоцького району було центром поселення старовірів на Буковині та було обране ними як резиденція майбутнього старообрядницького архієрея. Російські старообрядці (за іншими назвами - липовани або пилипони) прибули на Буковину з Причорномор'я, Молдавії, Валахії і Бессарабії у 1760—1780-их pp. Поселення липован з'явилися в трьох повітах. Австрійська влада, зацікавлена в заселенні Буковини, ставилася прихильно до старообрядців. Цісарським патентом 1783 Йосиф II звільнив їх від податків на 20 років і гарантував свободу віровизнання. За невелику плату переселенці одержали землю і були звільнені від панщини, а також на 50 років від військової служби.

Старообрядці, або липовани – православні християне, що зберегли чистоту руської віри після церковної реформи, впровадженої у другий половині XVII століття патріархом Никоном за участю Московського царя Алєксєя Михайловича. Рятуючись від переслідувань за свою віру з боку московської влади, частина старовірів подалася до далекого Сибіру, а частина, разом з українськими козаками армії гетьмана Івана Мазепи, розбитої військами Петра І, оселилася уздовж берегів Дунаю, проголосивши козацько-старообрядницьку Дунайську республіку.

Проте їх переслідування не припинилося, і старовіри, продовжуючи пошуки своєї «землі обітованої», оселяються на Буковині, яка починаючі з 1774 року попадає під владу Австрійської імперії. Габсбурги в обличчі імператора Йосифа ІІ, відомі своєю толерантністю до всіх конфесій, у 1783 році надають дозвіл на поселення старообрядців на Буковині.

Біла Криниця стає одним з перших поселень липованів на буковинській землі. Сюди переселяються 22 родини на чолі з заможним козаком Никифором Ларіоновим 7 монахів-старообрядців та ігумен, які засновуєть чоловічий монастир. На базі монастирю за рішенням старообрядницького собору, який відбувся у 1832 році на Рогозькому кладовищі в Москві, засновується перша у світі старообрядницька кафедра. Першим митрополитом Білокриницької єпархії стає колишній митрополит Боснійський і Сараєвський Амвросій, який з дозволу австрійського імператора Фердинанда 28 жовтня 1846 року прибув до Білої Криниці.

По всій новоствореній старообрядницькій єпархії починаються розбудовуватися кафедри та призначатися священики. Проте радість буковинських старовірів була недовгою. Дізнавшись про діяльність владики Амвросія, який посвячує старообрядську ієрархію і для Росії, цар Микола І, погрожуючі Австрії війною, вимагає від Габсбургів закрити єпархію і монастир. Вже в грудні 1847 року Амвросія викликають до Відня, пропонуючи зробити вибір: відректися від керівництва старообрядницькою єпархією та очолити єпархію в Константинополі, або назавжди відправитися на заслання. Проте владика не зрікся своєї віри і перебуваючи 15 років на засланні аж до кінця своїх днів, залишився вірним старообрядництву.

Проте через декілька років діяльність Буковинської старообрядницької єпархії вдалося відродити, і Біла Криниця ще майже на століття стає духовним центром всього старообрядницького руху. На початок ХХ століття Біла Криниця нараховує близько 20 культових споруд: церков, келій та інших будівель. Найвеличнішими храмами «старообрядницького Єрусалиму» були багатокупольний Покровський собор з величезною п'ятиярусною дзвіницею 45 метрів заввишки та зимова Никольська церква з масивним куполом. Саме у Покровському соборі відбулося приєднання митрополита Амвросія до старообрядницької церкви. А наприкінці ХІХ століття у Білій Криниці було засновано ще й жіночій монастир.

Нажаль, сьогодні мало що залишилося від колишньої величі старообрядницької столиці. Покровський собор з дзвіницею, Никольську церкву та майже усі культові споруди монастиря наприкінці 40-х років минулого століття було варварські знищено більшовиками. Майже на півстоліття етнос липованів фактично припинив своє існування.

Свою назву село отримало завдяки тому, що вода в колодязях тут майже білого кольору: з вапном і солодкувата на смак. Від кін. ХVІІІ ст. і до наших днів Біла Криниця є центром Руської Старообрядницької церкви і святою землею для всіх старовірів. Від старих пам’яток культового зодчества Білої Криниці сьогодні залишилося лише два храми. Перший з них, церква Козьми і Дем’яна, знаходиться на початку села праворуч від дороги. Вперше побудована наприкінці XVIII ст., церква зазнала перебудов протягом ХІХ ст., під час яких вона набула теперішнього вигляду. Церква має риси типово буковинської храмової архітектури.

Справжнім та неперевершеним шедевром культового зодчества всієї Буковини є старообрядницький Успенський собор, збудований протягом 1900-1908 рр. за проектом австрійського архітектора В. Кліка. Інтер’єр собору представлений одним великим та двома малими іконостасами, виробленими з дубу найкращими різб’ярами з Володимира і живописцям Палехівських майстерень. Вражаючою своєю архітектурою і багатством зовнішнього оздоблення є і дзвіниця собору. Вона насправді не має собі подібних на всій території України. За висотою вона перевищує собор, має чотири яруси, а її верх вкрито різнобарвною черепицею. З дзвіниці відкривається неповторний вид на Успенський собор, Білу Криницю та навколишню місцевість.

Сьогодні на території комплексу старообрядницьких храмів в Білій Криниці відроджується музейний комплекс старообрядництва, який існував тут з 1988 року та був закритий у 1996 році у зв’язку із браком коштів. Завершується будівництво двоповерхового дерев’яного будинку, в якому будуть розміщені трапезна, келії та музейна кімната. При відвідуванні Білої Криниці обов’язково майте із собою паспорт: село знаходиться у прикордонній смузі.

Велосипедний маршрут

Черепківці - Старий Вовчинець - Біла Криниця - Кам'янка - Черепківці
Тривалість: 6 год. Довжина маршруту: майже 30 км. Набір висоти: 84 м.
Маршрут починається на автостанції біля митного посту "Вадул-Сірет" у Черепківцях й автошляхом через залізничний переїзд веде до сіл Старий Вовчинець та Біла Криниця; далі — повз водойми та ліс маркований маршрут виводить до Кам'янки, звідки прямує назад до Черепківців.

На маршруті можна оглянути: