Привіт!
Куди ви вирушаєте?
Пошук
Пошук
Пошук
Пошук

Архікатедральний собор Воскресіння Христового, Івано-Франківськ

Одна з найвідоміших пам’яток Івано-Франківська є греко-католицький собор Воскресіння Христового, а раніше єзуїтський костел. Історія костелу досить цікава.

Назва катедрального собору Святого Воскресіння є глибоко історичною, адже такою ж була назва головної української церкви міста Станіславова від початку його існування та збудованої ще в 1601 році в с. Заболоття на місці теперішньої синагоги. Про неї згадував мандрівник Ульріх фон Вердум, який відвідав Станіславів у 1672 році.

На початку XVIII століття у Станіславові з’явилися отці-езуїти.

У 1720 році на місці згорілої (під час нападу турків) церкви ректор єзуїтської колегії о. Томаш Зеленський розпочав будівництво єзуїтського костелу.

Коли копали котлован для фундаменту костелу то знайшли скарб - 14 тисяч злотих, з яких половина пішла на будівництво храму. Фінансову допомогу для будівництва костел отримував і від Вікторії Лещинської, дружини Йосипа Потоцького. Перший єзуїтський костел був відкритий на день святої Вікторії в 1729 році. Проте через проблеми зі слабким фундаментом стіни почали тріскати, і храм довелося повністю розібрати вже в 1752 році. Через рік почалося будівництво нового костелу, що тривало 10 років.

Проект військового інженера з Кам’янця-Подільського Християна Дальке та архітектора Ю. Каршіцкого виявився більш продуманим, ніж у їхніх попередників, в результаті чого їх творіння зайняло гідне місце серед визначних пам’яток Івано-Франківська.

Святиню споруджено у стилі австро-баварського бароко з елементами класицизму.

Стрункий силует головного фасаду Катедрального собору доповнюють шатроподібні завершення двох веж, форми яких запозичені з гуцульської дерев’яної архітектури.

Катедра має вигляд тринефної цегляної восьмистовпної базиліки із сильно розкрипованим фасадом.

Декор багатого інтер’єру доповнює барочні скульптури головною вівтаря, а саме фігури ангелів, святих і апостолів.

Спорудження тривало до 1763 року. А вже через рік, у 1764 році під час облоги міста російською армією була знищена вежа храму.

У 1772 році, після першого поділу Польщі, Івано-Франківськ перейшов під владу Австро-Угорщини. Орден єзуїтів був заборонений на території імперії Габсбургів і нова адміністрація міста в 1773 році закрила єзуїтський монастир, передавши його приміщення міській громаді. Поступово споруда занепадала.

Після припинення діяльності чернечих орденів австрійцями у 1774 році костелом користувалися гімназисти і греко-католицька громада почергово. Під час найсильнішої пожежі 1868 року собор дивом не постраждав. На прохання українців австрійський уряд 1849 року передав храм їм у власність. Трохи пізніше, в 1885 році, була заснована Станіславівська Греко-Католицька Єпархія, і колишній костел отримав своє сучасне ім’я - собор Святого Воскресіння Христового.

Інтер’єри собору можна характеризувати як виконані у візантійському стилі, а п’ятиярусний іконостас, встановлений ще в 1901 році, вражає красою і майстерністю виконання. Ікони та розпис на стінах собору належать відомим художникам Юліушу Макарівському і Модесту Сосенко(1875–1920 роках), іконостас же розписував Антон Монастирський(1878–1969 роках). Від 1946 до 1989 року у зв’язку з ліквідацією греко-католицької церкви храм був православним. 28 січня 1990 року - Святовоскресенський собор повернуто УГКЦ та повернено йому статус Катедрального собору Святого Воскресіння.

У 1993 році на фасаді встановлено горельєф А. Шептицького, а у 1997 році у нішах поміщено скульптури княгині Ольги і Володимира Великого як первосвятителів Русі, а також блаженного мученика Григорія Хомишина, єпископа станіславівського (1904-1945 рр.). Автор робіт - В. Довбешок.

На сьогоднішній день при парафії діє п’ять хорів, які служать своїм співом на п’яти недільних літургіях. Діє недільна Катехитична школа «Воскресіння», яка навчає правд віри не тільки дітей та молоді, але й дорослих. Активно діє рух «Подружні зустрічі» та проводиться перед шлюбна катехизація. Від недавна зорганізовано «християнський кінотеатр» де вірні мають нагоду переглянути фільми релігійного повчального характеру.

Систематично проводяться молитовні зустрічі спільнот «Матері в молитві» та «Апостольства доброї смерті». Все це тільки маленька частинка того, що духовенство парафії у складі дев’яти свяшсннослужителів на чолі з митр. Прот. Юрієм Новицьким робить для оновленим то оживлення ЖИТТЯ на парафії Архікатедрального собору.

Не залишається поза увагою і матеріальна сторона. Неустанно відбуваються відновлювальні роботи в приміщеннях собору. Стараннями настоятеля храму та за сприяння жертводавців відновлено внутрішній інтер’єр святині, облаштовано крипту, де спочивають подвижники віри Івано-Франківської Архієпархії (владики Софрон Дмитерко, Софрон Мудрий та інші), тривають дрібні фасадні роботи, адже святиня має свій вік і потребує неустанного догляду.

Останньою працею, яку не оминають увагою мешканці міста є відновлення покрівлі на більшій частині собору. Понад 50 років тому кафедральний собор був перекритий оцинкованою бляхою. На сьогоднішній день вона вже в багатьох місцях відпрацювала свій ресурс та почала протікати. Святиня, яку будували наші прадіди опинилася під загрозою знищення. Було прийнято рішення відновити покрівлю міддю, щоб зберегти гармонію із куполами, які виконані з такого самого матеріалу.

Силами жертводавців і меценатів та старанням настоятеля собору  о. Юрія Новицького Архікатедральний Собор Воскресіння Христовою переживає своє оновлення, щоб ще багато століть служити Домом молитви для всіх втомлених та обтяжених.

Найближчі маршрути біля Архікатедральний собор Воскресіння Христового, Івано-Франківськ:

с. Пасічна, через с. Манява, Манявський вдсп., г. Велика Сивуля до с. Бистриця
с. Дора, через г. Синячка, пер. Пересліп, пол. Туршугувата, хр. Явірник до м. Яремче
с. Дора, через г. Синячка, пер. Пересліп до м. Яремче

Які маршрути проходять повз Архікатедральний собор Воскресіння Христового, Івано-Франківськ?

Фотографії
Відео