Замок Любарта
Історія починається в 10 столітті, коли над річкою Стир з'являється твердиня. Фортифікаця зуміла встояти у протиборстві з польським військом в 1069 році. Перша згадка про Луцький постає в 1085 році в Іпатіїївському літописі. 1259 році фортеця пала під натиском монголів. 14 століття полки литовського князя Гедиміна відбиває його від татар. 1366 році Любарт переносить столицю з Володимира до Луцька, після чого почалося будівництво Окольного замку, який примикав до території Верхнього замку з західної сторони. В 14 столітті в центрі замку завершили будівництво храму св.Іоанна Богослова, також були розміщені поховання луцьких князів і єпископів. В 1429 році відбулась зустріч монархів та дипломатів Східної та Центральної Європи - мета вироблення спільної концепції протидії Турецькій експансії. З'їзд тривав 7 тижнів, а чисельність гостей сягала 15 тисяч. В 1431 біля Луцького замку під керівництвом Свидригайла якій вів війну проти Польщі для здобуття польського трону - відбулась сутичка, польське військо оточило його. Поляки не змогли взяти твердиню і відступили. 1432 Луцьк отримує магдебурзьке право (привілей, право на незалежність).
В 16 столітті були показові страти, а також тортури для злочинців. В 1569 році після укладення Люблінської унії між Польщею та Литвою та втрати статусу княжної резиденції, головною спорудою став будинок єпископа, а сам замок з середини 16 століття набуває славу. 1578-1589 діяв Луцький трибунал - суд для декілька воєводств. На території Верхнього і Нижнього були розташовані кафедри для віруючих ( Латинська кафедра Святої Трійці і православна Іоанна Богослова).
1795 рік після третього поділу Речі Посполитої внаслідок якого Волинь стала частиною Російської імперії, замок став в якості канцелярії, архіву та казенного житла. 19 століття - період, коли історія замку ледь на закінчилась. В'їзну вежу та прилеглу стіну виставили на аукціон. Покупець був готовий купити за 373 карбованці, але розібрати замок так і не встигли. Приїхала комісія з Києва і зупинила дії місцевих чиновників, вирішили зберегти твердиню як історичну пам'ятку. 1921 році почалась реставрація Луцького замку під керівництвом архітектора Єжи Сенніцького. В 1945 році після переходу до складу УРСР(Українська Радянська Соціалістична Республіка), замок отримав статус пам'ятника архітектури. В 1985 році був створений заповідник "Старий Луцьк" до складу якого увійшов замок і низка старих будівель. Було добудовано стіну до В'їзної вежі, розмістили бронзовий макет Верхнього замку, а також відновили стіни вежі Чарторийських.
Замок являє собою рівносторонній трикутник. Висота стін - 12 метрів, а товщина 3 метри. На стінах знаходяться бойові галереї з бійницями. Над входом - два портали з арковим завершенням (Вентиляційний штрек, підтримують металевим арковим кріпленням). Замок складався з Верхнього і Нижнього, від посліднього тепер залишилися сліди валів, зато Верхній зберігся дотепер. В'їзна вежа з початку була трьохярусною, в 16 столітті ярусів стало п'ять, в 17 столітті було прикрашено аттиком. Зверху находяться дві замуровані арки - колишній вхід до вежі, до якої можна було дістатися через підвісний міст. З часом вхід опустили ниже, а міст змінили на звичайний навісний. Біля входу находиться напівзруйнований князівський палац. Також потрібно звернути увагу на Церкву Іоанна Богослова - хоч і в зруйнованому стані, проте про неї необхідно знати кожному цінувальнику.
